наряд

1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;

2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;

3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;

4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);

5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);

6) (у птиц) убрання;

7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;

8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.

* * *

I

(одежда) убрання́ и убра́ння, убір, род. п. убо́ру, наря́д, -у; диал. стрі́й, род. п. стро́ю; (богатый, роскошный) ша́ти, род. п. шат

II

(распоряжение, предписание; отряд) наря́д, -у

быть в \нарядде — воен. бу́ти в наря́ді